Молитви до божого милосердя
Сьогодні Ісус сказав мені: хочу, щоб ти глибше пізнала Мою любов, якою палає Моє Серце для душ, а зрозумієш це, коли розважатимеш Мої Страсті. Клич Моє Милосердя до грішників, прагну їх спасіння. Коли відмовиш цю молитву за якогось грішника з покаянним серцем і вірою, дам йому ласку навернення. Молитва ця така:
О Крове і Водо, що витекли із Серця Ісусового як джерело милосердя для нас – довіряю Тобі.
Щоденник 186-187
Цю вервицю продиктував Ісус святій Фаустині у каплиці монастиря у Вільнюсі 13-14 вересня 1935 року як молитву, яка «приборкує Мій гнів». (Шоденник 476).
У цій молитві жертвуємо Богу Отцю Тіло і Кров, Душу і Божество Ісуса Христа, приєднуючись до Його хресної жертви на відкуплення світу. Жертвуючи Богу – Отцю Його «возлюбленого Сина», маємо найвагоміший аргумент для того, щоб бути вислуханими. Просимо милосердя «для нас і усього світу». Під словами «нас» розуміємо того, хто відмовляє цю вервицю і тих, за кого хоче чи зобов’язаний молитися. Натомість цілий світ – це всі люди, які живуть на землі, й душі, які спокутують у чистилищі.
У Щоденнику записана також дев’ятниця, яку Ісус наказав святій Фаустині записати і відправити перед святом Милосердя, почавши її у Велику П’ятницю. Із нею є пов’язана обітниця Ісуса, який сказав: «Я не відмовлю жодній душі нічого, яку ти приведеш до джерела Мого Милосердя». [1209]