Приватні Об'явлення

Усі християни зобов'язані вірити в публічне об'явлення, на відміну від приватного або особистого об'явлення в яке зобов'язана вірити тільки та людина якій воно було дане. Другий Ватиканський Собор навчає що публічне об'явлення втіленого Слова в особі Ісуса Христа, завершене, і закінчилося зі смертю останнього апостола, але приватне об'явлення продовжується (Ватикан ІІ, Dei Verbum 4).

Ось як це роз'яснює Катехизм Католицької Церкви: “Упродовж віків були так звані «приватні» об'явлення, деякі з яких були визнані Церквою. Але вони не належать до спадщини віри, їхня остаточна роль - не «покращити» і не «доповнити» остаточне Об'явлення Христа, а допомогти, щоб воно повніше уводилось в життя в певну історичну епоху. Під керівництвом Учительського Служіння Церкви смисл віруючих уміє розрізнити і прийняти те, що в цих об'явленнях є справжнім закликом Христа або святих Його, зверненим до Церкви. Християнська віра не може прийняти «об'явлень», які претендують перевищити або виправити Об'явлення, завершення якого - Христос.” (ККЦ 67).

Завжди існує небезпека що деякі вірні впадуть в одну з двох крайностей або цілковито відкидаючи будь-яке приватне об'явлення, або ж беручи його за самоціль або основу своєї віри. Протестантські реформатори, наприклад, цілковито відкинули і заперечували усі приватні об'явлення попередніх 1500 років християнства.

Багато сучасних загальнопоширених побожних практик і молитов були передані нам саме через приватні об'явлення. Наприклад почитання Пресвятого Серця Ісусового почалося після об’явлення Спасителя Святій Маргариті Марії Алякок в 1673 році. Надприродний початок вервиці побожно приписують об’явленню Діви Марії Святому Домініку в 1261 році. Молитва, котру ми відмовляємо після кожної декади вервиці, була дана дітям під час об'явлення Діви Марії в Фатімі в 1917 році. Молитва до Архангела Михаїла, котру вірні латинського обряду відмовляють після кожної Літургії, була написана Папою Левом ХІІІ в 1886 році після містичного об’явлення в якому він бачив майбутні переслідування Церкви.

Святий Апостол Павло вчить: “Духа не гасіте, пророцтва не легковажте, усе перевіряйте; тримайте те, що добре” (1Сол. 5:19-21).

Католицька Церква ставиться дуже обережно і стримано до усіх приватних об'явлень і тільки деякі з них затверджуються Церквою. Ось що нещодавно сказав з цього приводу Папа Франциск: “Нема що приховувати, в питанні об’явлень трапляються також зловживання, але Церква завжди дуже обережна. Церква ніколи не розглядає об’явлень як джерело віри. Ніколи. Віра вкорінена в Євангелії, в Об’явленні, в Традиції Одкровення”. (Ватикан 18/12/2018)

Саме так і було з об'явленнями Св. Фаустини. Ще за її життя місцеві єпископи детально ознайомилися з посланням Божого Милосердя і дозволили вірним його практикувати. В міру поширення почитання Божого Милосердя в формі об’явленій Св. Фаустині виник принаймні один хибний переклад її Щоденника, котрий був надісланий до Конгрегації Доктрини Віри в Римі. На підставі цього неправильного перекладу Конгрегація заборонила поширення цього культу в 1959 році. Ця заборона діяла до 1978 року і була знята після ознайомлення з новими документами.

Заборона була знята за півроку до вступу на престол Папи Івана Павла ІІ, котрий був завзятим поширювачем цього культу. Існує багато інформації про те що і сам Св. Папа Іван Павло ІІ мав містичні надприродні об'явлення, хоча ними публічно не ділився.

Читайте більше про роль Св. Папи Івана Павла ІІ в місії поширення почитання Божого Милосердя →

Після смерті Св. Папи Івана Павла ІІ, його наступники на престолі Св. Петра продовжували місію поширення почитання Божого Милосердя об'явленого Св. Фаустині.