Походження

Історія походження молитви вервиці до Божого Милосердя цілком надзвичайна. В цей час Св. Фаустина перебувала у Вільнюсі. Ось як вона записала цю надзвичайну подію у своєму Щоденнику 13-14 вересня 1935 року:

Увечері, коли я була у своїй келії, я побачила Ангела, виконавця Божого гніву. Він був у ясних шатах, обличчя його сяяло, його ноги стояли на хмарі, з хмари громи і блискавки проходили через його руки і тільки тоді торкалися землі. Коли я побачила цей знак Божого гніву, який повинен був впасти на землю, точніше, на певне місце, якого з вагомих причин не можу назвати, я почала просити Ангела почекати кілька хвилин, а світ спокутуватиме. Однак моє прохання проти Божого гніву було нічим. У ту ж мить я побачила Пресвяту Трійцю. Велич Його Маєстату пройняла мене до глибини і я не сміла повторити своє благання. У ту ж саму хвилину я відчула у своїй душі силу Ісусової ласки, яка мешкає у моїй душі; коли я усвідомила цю ласку, у ту ж саму мить мною заволоділа Божа Столиця. О, яким великим є наш Господь і Бог і незбагненною є Його святість. Не буду навіть пробувати описати цю велич, бо незабаром усі ми побачимо, яким Він є. Я почала благати Бога за світ словами, які я чула всередині.

Коли я так молилася, я побачила безсилля Ангела, він не міг виконати справедливого покарання за гріхи, яке було цілком заслуженим. З такою внутрішньою силою, як у цей час, я ще ніколи не молилася. Я благала Бога наступними словами:

Предвічний Отче, жертвую Тобі Тіло і Кров, Душу і Божество найдорожчого Сина Твого, і нашого Господа Ісуса Христа, для ублагання за наші гріхи і гріхи цілого світу.

На другий день вранці, увійшовши до нашої каплиці, я почула такі внутрішні слова: Скільки разів увійдеш до каплиці – відразу відмов ту молитву, якої Я навчив тебе вчора. Коли я відмовила цю молитву, я почула в душі такі слова: Ця молитва приборкує Мій гнів, відмовлятимеш її протягом дев’яти днів на звичайній частині вервиці таким чином: спочатку відмовиш по одному разу молитву “Отче наш”, “Радуйся Маріє [Богородице Діво]”, “Вірую”, далі на частині, де відмовляється “Отче наш”, говоритимеш наступні слова: Отче Предвічний, жертвую Тобі Тіло і Кров, Душу і Божество найдорожчого Сина Твого, а нашого Господа Ісуса Христа, для перепрошення за наші гріхи і гріхи цілого світу; на частині, де відмовляється “Радуйся Маріє [Богородице Діво]”, відмовлятимеш наступні слова: Задля болючих Його терпінь май Милосердя над нами і над цілим світом. На закінчення тричі відмовиш такі слова: Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний – змилуйся над нами і над цілим світом.

Щоденник 474-476

В наступних своїх об'явленнях Ісус дав зрозуміти що ця молитва була призначена не лише для самої монахині але для цілого світу. Спаситель також долучив надзвичайні обіцянки і ласки до цієї молитви.

Дочко Моя, заохочуй душі до відмовляння цієї вервиці, яку я тобі дав. За відмовляння цієї вервиці Мені подобається дати все, про що Мене проситимуть. коли будуть її відмовляти затяті грішники, наповню їх душі спокоєм, а година їх смерті буде щаслива. Напиши це для засмучених душ: коли душа побачить і пізнає тяжкість своїх гріхів, коли перед очима її душі відкриється уся безодня нікчемності, в якій вона потонула, хай не впадає у розпач, але з вірою хай впаде в обійми Мого милосердя, як дитина в обійми коханої матері. Ці душі першими мають право на Моє милостиве Серце, вони першими мають право на Моє милосердя. Скажи, що жодна душа, яка взивала до Мого милосердя, не розчарувалася ані не зазнала сорому. Мені особливо подобається душа, яка довірилася Моїй доброті. Напиши, коли відмовлятимуть ту вервицю біля вмираючих, Я стану між Отцем і вмираючою душею не як справедливий Суддя, але як милосердний Спаситель.

Щоденник 1541

Неустанно відмовляй ту вервицю, якої Я тебе навчив. Кожен, хто відмовлятиме її, удостоїться великого милосердя в годину смерті. Священики подаватимуть [її] грішникам як останню надію; навіть найзапекліший грішник, тільки раз відмовивши цю вервицю, удостоїться ласки з Мого нескінченного милосердя. Прагну, щоб увесь світ пізнав Моє милосердя; незбагненні ласки прагну наділити душам, які вірять у Моє милосердя.

Щоденник 687

Сьогодні мене розбудила велика буря , вітер шаленів і дощ [лив], ніби хмара обірвалася, щохвилини били громи. Я почала молитися, щоб буря не завдала ніякої шкоди; раптом почула такі слова: Відмов ту вервицю, якої Я тебе навчив, і буря перестане. – Я відразу почала відмовляти ту вервичку і ще її не скінчила, а буря раптом стихла і я почула слова: за її допомогою випросиш все, якщо те, чого просиш, відповідатиме Моїй волі.

Щоденник 1731

Господь сказав мені, щоб ту вервицю відмовляти протягом дев’яти днів перед святом Милосердя. Розпочати треба у Велику П’ятницю. У цій дев’ятниці уділю людям всіляких ласк.

Щоденник 796