Св. Фаустина Ковальська

1905-1938

Хелена Ковальська (Helena Kowalska) народилася 25 серпня 1905 року в селі Ґлоґов’єц (Glogowiec) в центральнїй Польщі, 80 км на північ від міста Лудзь (Łódź). Вона була третьою з десяти дітей Станіслава та Маріанни Ковальських. Її батько був сільським теслею, сім'я була бідною і побожною.

У віці семи років вперше почула в душі голос, що закликав її до більш досконалого життя. В 1914 році, у віці девяти років, прийняла перше Святе Причастя, і лише через три роки пішла в початкову школу коли їй було 12 років. Вчилася Хелена добре, але після трьох років мусила залишити навчання щоби допомагати батькам вдома.

Вісімнадцятирічна Хелена Ковальська

На шістнадцятому році життя дівчина залишила родину, і пішла працювати служницею до заможної родини, щоби заробити на власне утримання і допомогти батькам. Протягом усього цього часу Хелена дуже прагнула чернецтва, але батькам сказала про свої наміри лише у 1922 році. Батько, однак, не дав своєї згоди, мотивуючи відмову браком грошей на необхідний внесок, який вимагали в монастирях.

У липні 1924 року, відпочиваючи з подругами в парку біля катедри в Лодзі, Хелена почула слова Господа Ісуса спрямовані до неї, якими він звелів невідкладно поїхати до Варшави і вступити до монастиря. Гелена вирішила не повертатися до дому і з часом лише поставити батьків перед фактом щодо свого вступу до монастиря. Про цей план вона сказала лише сестрі, і, сівши у перший потяг, приїхала до Варшави. Там, наступного дня прийшла до Згромадження Сестер Божої Матері Милосердя на вул. Житній. Але на здійснення своє мрії, мусила ще рік додатково працювати у Варшаві, щоби заробити гроші на скромний внесок.

1 серпня 1925 року була прийнята до згромадження. Постулат відбувала у Варшаві, а новіціат в Кракові, де з чернечим одіянням отримала ім'я Марія Фаустина. Від березня 1926 року Бог допустив, щоби сестра Фаустина переживала великі духовні труднощі та мала багато страждати аж до кінця новіціату. У Велику (Страсну) П'ятницю 1927 року наболілу душу новачки охопив жар Божої Любові. В ту мить сестра забула про власне страждання, бо побачила як сильно страждав задля неї Ісус.

30 квітня 1928 року вона склала перші чернечі обіти, після чого в покорі і з радістю працювала в різних домах свого згромадження, між іншим в Кракові, Плоцьку і Вільнюсі, виконуючи різноманітни обов’язки. Увесь цей час сестра Фаустина перебувала у тісному поєднанні з Богом. Її багате духовне життя підтримувалося видіннями і одкровеннями. У згромадженні прожила всього 13 років від 1925 року до своєї смерті в 1938.

Плоцьк, 1931 рік

22 лютого 1931 року вперше побачила Господа Ісуса Милосердного. Тоді, власне, вона отримала доручення намалювати такий образ Спасителя, яким вона Його бачила під час видіння.

30 квітня 1933 року, незважаючи на значне погіршення стану здоров'я, їй було дозволено скласти вічні обіти. Згодом була направлена до монастиря у Вільнюсі.

Саме у Вільнюсі вона познайомилася з отцем Михайлом Сопоцько (Michał Sopoćko) який став її сповідником і сподвижником послання милосердя. На початку 1934 року отець познайомив сестру Фаустуну з відомим і визначним художником Євгеном Казіміровським (Eugeniusz Kazimirowski) котрий згодився намалювати образ Божого Милосердя, згідно з видіннями монахині.

Завдяки неустанним старанням отця Сопоцько, образ Божого Милосердя був вперше виставлений для публічного почитання протягом трьох днів 26-28 квітня 1935 року в Остробрамській каплиці в Вільнюсі. (Щоденник 89).

Христос вибрав і зробив сестру Фаустину відповідальною за розповсюдження культу Божого Милосердя. Звелів писати щоденник, присвячений цій справі, відмовляти новенну, коронку і інші молитви до Божого Милосердя.

Завдяки сестрі Фаустині був відновлений і поглиблений культ Божого Милосердя. Це від неї походить п'ять форм почитання:

Св. Фаустина перед смертю

У 1936 році стан здоров'я сестри Фаустини значно погіршився, діагноз був невтішний - туберкульоз. Від березня до грудня 1937 року вона перебувала на лікуванні в Кракові. Протягом усього часу сестра багато молилася та відвідувала хворих. З надприродного натхнення оточувала вмираючих особливою молитовною підтримкою. У часі недуги сестра мала дуже позитивний вплив на вихованок згромадження, даючи їм приклад побожності і старанності, та одночасно великої любові.


У квітні 1938 року наступило різке погіршення стану здоров'я сестри Фаустини.

5 жовтня 1938 року після довгих страждань, у віці 33 років, сестра відійшла у вічність.

Св. Папа Іван Павло ІІ відіграв надзвичайну роль закріпленні і поширенні культу Божого Милосердя власне у формі об’явленій сестрі Фаустині Ковальській.


Сестра Фаустина була беатифікована 18 квітня 1993 року, і вже сім років згодом проголошена святою - 30 квітня 2000 року. Обидві дати беатифікації і канонізації випали на перший неділю після Великодня.

30 квітня 2000, Папа Іван Павло II, у день канонізації Св. Фаустини, встановив свято Божого Милосердя для всієї Вселенської Церкви - саме так як цього вимагав Ісус у її видіннях. Від того дня Католицька Церква по всьому світі урочисто святкує свято Божого Милосердя, в неділю на восьмий день після Христової Пасхи.

В 2015 році, папа Франциск проголосив надзвичайний ювілейний Рік Милосердя для всієї Вселенської Церкви. Цей Рік святкувався в Україні вірними західного і східного обрядів.

Тлінні останки святої сестри Фаустини знаходяться в монастирській каплиці в Кракові.

Львівська Митрополича Базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії має мощі святої сестри Фаустини Ковальської. Ці мощі регулярно використовуються для почитання вірними.


Джерело: Медіа Центр РКЦ