ПЕРЕДМОВА
ДО ПЕРШОГО ПОЛЬСЬКОГО ВИДАННЯ
Ця передмова була написана Архієпископом Андрієм Кардиналом Дескуром в 1980 році, ще за двадцять років до канонізації Св. Фаустини. Кардинал Дескур був, можливо, найближчим приятелем Св. Папи Івана Павла ІІ. Зналися вони ще з часів підпільної семінарії. Вірогідно що саме він вперше розказав Крольові Войтилі про сестру Фаустину та її післанництво.
Представляючи дане видання Щоденника С.Фаустини Ковальської, повністю усвідомлюю, що репрезентую документ католицької містики виняткової цінності не тільки для Церкви в Польщі, але і для Соборної Церкви. Це видання є виданням критичним і достовірним, воно здійснене під час інформаційного процесу С. Фаустини під керівництвом територіально компетентної Краківської Архідієцезії.
Щоденник, основою якого є поклоніння Божому Милосердю, в останні роки став дуже актуальним з двох причин.
По-перше, Конгрегація для Науки Віри два роки тому остаточно скасувала закиди і застереження, які раніше висувалися щодо писань С.Фаустини Конгрегацією Св. Офіціум. Скасування “Нотифікації” призвело до того, що набоженство до Божого Милосердя, представлене у даному Щоденнику, отримало нову життєву силу на усіх континентах, про що свідчать численні повідомлення, що безперервно надходять до Постуляції і до Згромадження, до якого належала С. Фаустина.
По-друге, недавно оголошена Енцикліка Папи Івана Павла II “Dives in misericordia” щасливо зосередила увагу Церкви і навіть мирян на цій предивній ознаці Бога і, одночасно, надзвичайному аспекті економії спасіння, якими і є Боже Милосердя.
Бажаним було б детальне вивчення з метою виявлення точок зіткнення Щоденника С.Фаустини і згаданої Енцикліки, не кажучи вже і про їх імовірну взаємозалежність. Цих точок зіткнення, напевне, буде багато, бо черпають натхнення з того самого джерела, тобто з Божого об’явлення і науки Христа. Крім того, вони походять з того самого духовного середовища, з Кракова, єдиного міста, наскільки мені відомо, в якому є найдавніший костел, присвячений вшануванню Божого Милосердя. Слід також підкреслити, що сам Кардинал Кароль Войтила, тогочасний Архієпископ Кракова, подбав про організацію беатифікаційного процесу С.Фаустини Ковальської і цей процес започаткував.
У цьому світлі Щоденник С.Фаустини набуває величезного значення для католицької духовності і тому постало завдання підготувати його достовірне видання, щоб таким чином уникнути перекручення тексту особами, які діяли, можливо, і з добрими намірами, але які не були для цього належно підготовані. Таким чином уникнемо появи різнорідних видань, а навіть таких, що містять суперечності, як це трапилося з духовним щоденником св. Тереси від Дитятка Ісуса “Історія душі”.
При поверхневому перегляді Щоденника може читача вразити простота мови, і навіть орфографічні і стилістичні помилки, але не слід забувати, що авторка Щоденника мала неповну середню освіту.
Вже сама теологічна наука, яка міститься у Щоденнику, переконує читача у її надзвичайності, а якщо зважити на контраст між освітою С.Фаустини і піднесеністю її теологічної науки, то вже сам цей контраст вказує на особливий вплив Божої ласки.
Додам до цього мою зустріч з добре відомою містичною душею нашого часу Сестрою Сперанзою, яка в Colle Valenza, недалеко Todi, дала початок святині “Amore Misericordioso”, яка стала місцем численних паломництв. Я запитав С. Сперанзу, чи їй знайомі нотатки С. Фаустини і якої вона думки про них. Сестра відповіла мені просто: “Нотатки містять у собі чудову науку, але, читаючи їх, слід пам’ятати, що Бог промовляє до філософів мовою філософів, а до простих душ мовою простачків і тільки цим останнім об’являє правди, недоступні мудрим і розторопним цього світу”.
На закінчення цієї передмови дозвольте навести ще один особистий спомин, датований 1952 роком, коли я вперше брав участь в урочистій беатифікації у Базиліці св. Петра. Після урочистості певні особи, які теж брали в ній участь, запитали мене, ким, власне, був той блаженний чи та блаженна? Це питання застало мене зненацька, бо у ту хвилину я не міг згадати, ким були ці блаженні, хоч прекрасно усвідомлював, що значення беатифікації полягає саме в тому, щоб представити Божому людові взірець для розважання і наслідування в житті.
Серед блаженних і кандидатів на вівтарі Польща на даний час має дві особи, яких знає весь світ і знає, ким вони є, що здійснили у своєму житті і яке посланництво приносить їх життя. Це бл. Максиміліан Кольне, мученик любові, і С.Фаустина Ковальська, апостолка Божого Милосердя.
Рим, дня 20 грудня 1980
Анджей М. ДЕСКУР
Архієпископ титулярний Тене
Переклад з польської вміщено у п'ятому виданні ЩОДЕННИКА Отців Василіян "МІСІОНЕР", 2019. Використовується з дозволом.